набавити

набавити
-бавлю, -виш, Ол.
1. Вибавити (дітей досхочу), надоглядати когось.
2. Нажити щось. абавити дакого страху.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "набавити" в других словарях:

  • набавити — див. набавляти …   Український тлумачний словник

  • набавити — [наба/виетие] а/ўл у. виеш, а/ўл ат ; нак. а/ў, а/ўтеи …   Орфоепічний словник української мови

  • набавити — (комусь чогось): завдати (страху), напитати (недуги) [V] (страху): нагнати [IV] …   Толковый украинский словарь

  • набавити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • набавлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набавити …   Український тлумачний словник

  • додавати — I = додати 1) (давати, класти, говорити тощо на додачу, понад щось), приєднувати, приєднати, докладати, докласти, прикладати, прикласти, прилучати, прилучити, долучати, долучити, домішувати, домішати, примішувати, примішати, підбавляти, підбавити …   Словник синонімів української мови

  • надавати — I = надати 1) (про людину за допомогою виразу обличчя, погляду, пози тощо видозмінювати свою зовнішність); напускати, напустити (зі сл. на себе , надавати своїй поведінці, зовнішності неприродного вигляду, характеру) Пор. набирати I, 3), удавати… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»